Шия: застаріла назва. Застаріла лексика: назви частин тіла
У мові йде постійний процес заміни застарілих слів новими. Одні з них йдуть з словникового складу, тому що зникає з ужитку предмет, який вони називали, наприклад, "піл" (Широке спальне місце між піччю і стіною) або "каптан" (Вид верхнього одягу). А інші поступово замінюються новими. Наприклад, витіснене сучасним словом "шия" застаріла назва цієї частини тіла - "вия". А "повіки" давно замінені сучасним варіантом "повіки".
У статті ми поговоримо про зниклих з російської мови назвах частин людського тіла і про те, які з архаїзмів продовжують вживатися і в наші дні.
Застаріла лексика: частини тіла
Для того щоб мати якесь уявлення про те, як називалися різні частини людського тіла в старовину, наведемо невеликий список їх найменувань з сучасними синонімами:
- Влас - волосся;
- лик - обличчя;
- чоло - лоб;
- повіки - повіки;
- зіниця - зіниця;
- скроня - щоки;
- зів - рот;
- уста - губи;
- вия - шия;
- правиця - правиця;
- Шуйця - ліва рука;
- перст - палець;
- длань - долоня;
- жили - кровоносні судини;
- Мослі - кістки;
- плоть - тіло;
- стегна - стегна;
- песь - нога.
А для більшої наочності можна розглянути картинку.
Звичайно, нашому сучасникові, якщо він не лінгвіст, важко було б зрозуміти опис якого-небудь недуги, дане в старовину. Спробуйте перевести, наприклад, таке поєднання - "у нього закожнік на шиї". слова "вия" і "закожнік" - застарілі назву. "шия" і "чиряк" - ось їх сучасні аналоги. Значить, діагноз виявляється таким: "у нього чиряк на шиї". А поєднання "згорнути санчата" не мало відношення до зимової забаві. Санчатами називалася нижня щелепа - отже, в наведеному прикладі йдеться про її переломі або вивиху.
Що таке архаїзми
Застарілі назва - шия (шия), кровоносні судини (жили), очі (очі), зіниця (зіниця) і інші, перераховані вище, належать до архаїзмів. Цим терміном в лінгвістиці називають лексичні одиниці, які не вживаються в сучасній мові, так як їх замінили синоніми, але вони продовжують використовуватися в якості стилістично маркованих (тобто лише в певних стилях, наприклад, в художньому або діловому).
Їх охоче використовують автори історичних романів, для того щоб передати дух епохи, а також поети, які прагнуть надати своїм творам високий стиль. Тому, незважаючи на те що згадані лексичні одиниці були витіснені з ужитку, вони не зникли безслідно.
Багато застарілі слова продовжують своє існування в складі усталених виразів:
- берегти як зіницю ока;
- в мить ока;
- жижки трясуться (жижки - задня сторона коліна, підколінної ямка);
- перст вказуючий;
- один, як перст;
- рвати жили;
- вигнати втришия (заший або загривок - так само як і вия - відповідає сучасному слову "шия").
Застаріла назва стає виробляють для нових слів
Не рідко зустрічаються і похідні від застарілих слів, що збереглися до наших днів. так слово "вікна" свого часу утворилося від застарілого - "око". Справа в тому, що віконця в будинках раніше робили округлої форми і вони, справді, нагадували очі. Давно вже вікна у всіх будівлях прямокутні або квадратні, а назва так і залишилося. Від множини цього слова ("очі") Відбулися нові лексичні одиниці - "очевідний", "уочію", "заочнік", "очки".
А у слова "шия" застаріла назва - "вия". Від нього утворився дієслово "вити", тобто, "видавати горлові звуки". Видання, що вийшло ж з ужитку слово перст утворило такі всім знайомі найменування, як "наперсток", "перстень", "Перчаткі". Від старих слів уста і чоло ведуть своє походження сучасні - "устний", "НАІЗусть", "усттє", а також "чолка".
Використання застарілих слів в сучасній медицині і ділового мовлення
Деякі застарілі назви частин тіла збереглися в медичній термінології. Наприклад, древнє слово плюсна, що позначало ступню, дало життя назвою кістки стопи, що складається з п`яти трубчастих - "плюсневая кістка".
Людські боки на Русі іменувалися "зітханнями", А область під ребрами - "під подихами". З повсякденній мові ці слова давно зникли, зате для терапевта, гастроентеролога або хірурга термін "подвздошная область" скаже багато. Це і є та сама частина тіла, що розташовується під ребрами.
Застаріла лексика застосовується і в офіційно-діловому стилі. Наприклад, слова "діяння", "кара", "нині" і обороти "додається до цього", "в належному вигляді" можна часто зустріти в офіційному листуванні або в судовій практиці. 
Використання архаїзмів в літературі
Як уже згадувалося раніше, вживання застарілих слів в літературі є способом надати мові виразність. Особливо часто цим прийомом користуються поети. Наприклад, у віршах прозвучить набагато яскравіше, ніж "пальці", "щоки" або "шия" застаріла назва цих частин тіла -"пальці", "скроня" і "вия".
Архаїзми надають художньому мовленні особливо урочисте або піднесене звучання:
"Пройшли роки. Ти знову зі мною,
Але сумно юне чоло,
Очі подернулісь тугою,
Одяг пилом занесло" (А. Апухтін).
Правда, нерідко їх використовують і з іронічною забарвленням. наприклад: "Якому батькові чи матері хотілося б бачити свою дитину тямущим і схоплюють все на льоту! Але дуже часто наполегливі спроби зробити з чада чудо зазнають невдачі. Чому?". Такий прийом досить часто зустрічається в фейлетонах або сатиричних нарисах.
Відео: "Частини тіла" картки для дітей по шляху методики Домана
Помилки у вживанні застарілих слів
Намагаючись прикрасити текст і блиснути багатою лексикою, деякі автори вживають архаїзми, не враховуючи їх експресивного забарвлення. Через це текст виглядає безглуздим або ж в ньому з`являється двозначність: "господар швидко побачив ділові якості свого менеджера…", Або: "Але молодому чиновнику не подобалася навіть думка схилити свою шию перед начальством…". Як бачите, тут явно недоречні застарілі слова. "шия" і "побачив" в більшій мірі відповідали б загальному стилю.
Деякі автори при вживанні таких слів спотворюють їх значення. наприклад: "На зборах були розкриті безсторонні факти…". Але справа в тому, що архаїзм "безсторонній" - це синонім сучасного прикметника "неупереджений" і поєднуватися він може тільки зі словом "критика". Автор же явно бажав повідомити про негативні факти, але не зміг задуматися про істинне значення спожитого їм застарілого слова.
