Міома матки і вагітність, вплив на зачаття і виношування, лікування, множинна міома

Відео: Міома. Міома при вагітності

Міома матки сьогодні - досить поширене явище, особливо зросла частота її діагностування під час вагітності. Абсолютно логічно, що у жінки дітородного віку все частіше постають питання щодо можливості завагітніти при наявності міоми матки або після її видалення, про її вплив на перебіг вагітності і методах її лікування під час виношування дитини.

Міома матки і вагітність, вплив на зачаття і виношування, лікування, множинна міома

Вплив міоми на вагітність.
Відразу потрібно сказати, що міома є пухлиною доброякісного характеру, виникає на тлі розростання м`язових волокон стінок матки. Відразу уточню, що будь-який пухлинне утворення в порожнині матки рано чи пізно призводить до її збільшення. Зростання міоми може бути дуже швидким, але може не спостерігатися зовсім, причому досить довго. Під час виношування плоду матка також збільшується в розмірах, що відповідають тому чи іншому терміну. Саме тому збільшення матки спочатку пов`язують з вагітністю, і тільки за результатами УЗД ставиться точний діагноз.

Міома дійсно ускладнює процес зачаття, оскільки її розміри тиснуть на маткові труби, ставлячи перешкоди для руху сперматозоїдів, а також порушують овуляцію. Як така вона не є причиною виникнення безпліддя, але її видалення істотно збільшує шанси зачати малюка, якщо, звичайно, її розмір не перевищує дванадцяти тижневий термін вагітності. При більш значних розмірах пухлина веде до деформації порожнини матки, в результаті чого після оперативного втручання зберегти дітородну функцію досить складно, оскільки видалення великий міоми часто супроводжується сильною кровотечею, а в деяких випадках матку фахівці змушені просто видалити.

У перші місяці вагітності на тлі міоми можуть виникати ускладнення, відбувається це в основному при близькому розташуванні пухлини з плацентою. В даному випадку розміри пухлини не менш важливі. При невеликих міоматозних вузлах вагітність протікає без ускладнень, а сама пухлина ніяк себе не проявляє.

Міома в другому і третьому триместрі вагітності підвищує ризик викидня, а також передчасних пологів. Відбувається це в результаті того, що міоматозного вузли залишають все менше вільного місця для плода, крім того, стимулюють скоротливу активність матки. В даній ситуації також важливу роль відіграє місце розташування міоми і її відстань від плаценти (чи є контакт).

Великі пухлини можуть позначатися на нормальному зростанні і розвитку плоду. Нерідко спостерігаються випадки появи на світ дітей з низькою вагою, зі зміненою формою черепа, кривизною шиї і т.п.

Більшість фахівців сходяться на думці, що міома матки впливає на родовий процес, значно затягуючи його. Також при її наявності фахівці частіше приймають рішення про проведення кесаревого розтину. У даній ситуації не сама міома, як така, перешкоджає пологам, а значного розміру міоматозного вузли в поєднанні з патологіями положення і передлежання плоду (поперечне, тазове і лицьове передлежання). Іноді, якщо розріз при кесаревому розтині збігається з розташуванням міоми, лікар може видалити її.

Не можна не відзначити, що у вагітних при наявності міоми часто трапляється відшарування плаценти, особливо при ретроплацентарного (позаду плаценти) розташуванні пухлини. В ході родового процесу лікарі враховують цю особливість пухлини.

У післяпологовому періоді міома також може давати ускладнення, причому як відразу (кровотечі на тлі низького тонусу матки), так і по закінченні задоволеного великого періоду часу (інфекційні захворювання, немає досягнення маткою вихідних розмірів).

Планування вагітності при наявності міоми матки.


На етапі планування зачаття необхідно враховувати такі факти, як розташування міоми, її тенденції до зростання, розміри вузлів. Якщо розташування вузлів веде до деформування порожнини матки, то завагітніти в принципі неможливо, оскільки сперматозоїди, не доходячи до фаллопієвих труб, осідають на їх поверхні, так і не зустрівшись з яйцеклітиною. В даному випадку вузли підлягають обов`язковому видаленню.

Якщо вузли невеликі і знаходяться в товщі стінки матки або зовні, тобто деформація порожнини відсутній, то ймовірність настання вагітності досить висока. Тільки слід сказати, що в разі запліднення у жінки можуть виникнути проблеми, пов`язані з виношуванням плоду.

Якщо у жінки міоматозний вузол на тонкій ніжці, то існує високий ризик його перекручення при вагітності, а це, як правило, веде до оперативного втручання і нерідко до викидня. У цій ситуації на етапі планування вагітності такі вузли терміново рекомендується видалити.

Важливо також відзначити, що якщо за даними УЗД було встановлено схильність пухлини до швидкого зростання (збільшення в два рази протягом шести місяців), то планування вагітності заборонено. Це обумовлено високим ризиком збільшення міоми при виношуванні, що провокує порушення харчування в вузлі, а це вже загрожує невиношуванням вагітності. На етапі планування зачаття така пухлина також повинна бути заздалегідь видалена.

У разі міоми матки великих розмірів (4 см в діаметрі і вище) також варто відкласти зачаття, оскільки, по-перше, це малоймовірно (на тлі патології ендометрія), а якщо і трапиться, це загрожує викиднем, так як дуже велика ймовірність викиднів і порушення харчування плоду, що призведе до хірургічної операції. Вузли також підлягають видаленню на етапі планування дитини.

Зростання міоми під час вагітності.
Жоден медик достовірно не зможе відповісти, як буде вести себе пухлину під час вагітності (при її наявності до зачаття). Тут велику роль відіграє генетичний фактор. У більшості випадків, зростання міом спостерігається в перших двох триместрах вагітності, а в третьому, навпаки, відзначається їх зменшення. Як правило, при виношуванні плоду міоми скорочуються в розмірах в середньому на тридцять п`ять відсотків, але при цьому все ж є невеликий відсоток випадків збільшення міом при виношуванні в два рази, проте це практично не ускладнює і не ускладнює вагітність. Однак сприяти різним ускладненням може руйнування або дегенерація міоми. Цей процес поєднується з некрозом тканин зруйнованої міоми, кровотечею, формуванням кіст і т.д. Таке явище може виникати, прямо скажемо, на будь-якому терміні вагітності і після пологів. В даному випадку значення має розташування міоми.

Чому відбувається руйнування міоми в період вагітності, до кінця невідомо. Цьому можуть сприяти гормональні (збільшення рівня прогестерону), судинні та механічні зміни (порушення кровопостачання новоутворення через тромбозу). Цей процес супроводжується болями в зоні розташування вузла, збільшенням тонусу матки, підвищенням температури тіла, підвищенням рівня лейкоцитів в крові і швидкості осідання еритроцитів. Діагностується дегенерація міоми за допомогою ультразвукового дослідження. Спочатку пацієнтці рекомендується постільний режим і призначаються анальгетики, при збереженні виражених симптомів її госпіталізують для подальшого стаціонарного лікування.

Оперативне лікування призначається у виняткових випадках при наявності абсолютних показань (сильна лихоманка, лейкоцитоз, погіршення загального стану, болі в животі гострого характеру, маткова кровотеча). Нерідко при оперативному втручанні вдається зберегти вагітність.

Зазначу, що міоми, які росли в перші місяці вагітності, після пологів можуть взагалі ніяк про себе не заявляти. Після пологів, у міру повернення матки в початковий стан, розташування міоматозних вузлів може змінюватися.

Лікування міоми при вагітності.


Спочатку терапія міоми має консервативний характер і спрямована на призупинення росту доброякісного освіти. Методи в кожному конкретному випадку залежать індивідуальних особливостей пухлини і причин її розвитку. Під час виношування дитини залізодефіцитна анемія у вагітної може стати провокуючим зростання міоми фактором. Саме цей факт є одним з доводів постійного дослідження крові жінки в це період.

Лікувально-профілактичними заходами при міомі матки є прийом препаратів заліза, аскорбінова і фолієва кислоти, вітаміни групи B, дієта з переважанням білкової їжі. Також рекомендуються вітаміни Е і A, які сприятливо позначаються на нейроендокринної системі і знижують чутливість статевих органів до естрогенів.

При порушенні ліпідного обміну у вагітної жінки з міомою їй коректують харчування: сильно обмежують споживання вуглеводної їжі, виключають будь-які тваринні жири (їх замінюють рослинними), включають в раціон більше свіжих соків з овочів і фруктів.

Після пологів жінці призначають гормональні засоби з прогестероном, який зменшує здатність поділу клітин, перешкоджаючи росту пухлини. При неможливості або невдалих спробах зупинити ріст міоми приймається рішення про оперативне лікування (консервативної міомектомії - видалення вузлів зі збереженням матки).

Методика лапароскопії (операція, що виконується за допомогою ендоскопа і інструментів, під контролем відеокамери, встановленої в черевній порожнині) істотно знижує ризик розвитку спайок в малому тазі, що в майбутньому допомагає зберегти прохідність фаллопієвих труб, а це є одним з головних чинників настання вагітності. Методика лікування за допомогою лапаротомії (порожнинна операція, все робить хірург вручну) пов`язана з високим ризиком утворення спайок, причому їх формування може виникнути, як в малому тазу, так і в черевній порожнині. В майбутньому це веде до безпліддя, а іноді і до ускладнень з боку травної системи (наприклад, спайкова кишкова непрохідність). Однак великі розміри вузлів при методиці лапароскопії не дозволяють вшити матку, як це потрібно, що обумовлено особливостями техніки, кутом інструментів черевної порожнини, деякими технічними моментами.

У підсумку, лапароскопія проводиться жінкам, які планують завагітніти, якщо розмір вузлів не перевищує 5-6 см. Для зашивання матки в даному випадку потрібне вміння і досвід хірурга. Для видалення вузлів великих розмірів існують нові технології ушивання матки, але при цьому значно зростає ризик розриву матки по рубцю.

Якщо вузли перевищують в діаметрі 9-10 см, ризик розриву матки по рубцю значно вище ризику утворення спайок внаслідок лапаротомії. Тому рекомендується відмовитися від лапароскопії та здійснити розтин черевної порожнини для видалення пухлини.

Після видалення міоми матки незалежно від застосовуваної методики планувати зачаття можна тільки через вісім-дванадцять місяців, все залежить від розмірів видаленої пухлини.

Слід зазначити, що після видалення міоми ведення пологів у жінки може здійснюватися природним способом, якщо віддалені вузли були більше чотирьох сантиметрів в діаметрі, якщо немає ускладнень під час вагітності і після пологів, якщо рубець на матці в задовільному стані. Також величезну роль грає вік жінки. В інших випадках показано кесарів розтин.

Множинна міома матки.
Буває і так, що в матці формується відразу кілька міоматозних вузлів, причому різних за розміром. Планувати вагітність в даній ситуації дуже складно, оскільки видалення таких утворень може привести до того, що на матці не залишиться здорової тканини. У подібних ситуаціях лікарі призначають видалення тільки тих вузлів, які заважають прикріплення ембріона, мають тенденцію до зростання, перешкоджають виношування плоду і можуть викликати ускладнення і т.п. після розродження можна зайнятися видаленням інших вузлів, або це можуть зробити лікарі в ході кесаревого розтину.




Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Оцініть, будь ласка статтю
Всього голосів: 31