Американський стаффордширський тер`єр: правдива історія
Американські стаффордширские тер`єри - розумні і незвичайні собаки. Амстаффи справжні бійці за духом, але ласкаві і віддані хазяїнові.
зміст
Стандарт і опис породи
Висота в холці: пси 46-48 см, суки 43-46 см.
вага: пропорційне зростанню.
- Забарвлення: будь-який, небажаний - суцільний білий і печінковий.
- Колір очей: темно-коричневий.
- Мочка носа: чорна.
- Загальний вигляд: міцно збита собака з м`язистим тілом, короткою шерстю, широким черепом і високопоставленими вухами.
Дискваліфікуючі пороки:
- повіки без темної обведення;
- рожевий, червоний, коричневий ніс;
- світлі очі;
- перекус;
- недокус;
- довгий хвіст;
- неправильно несомих хвіст;
- крипторхізм у псів.
Перераховані ознаки оцінюються експертом, іноді їх відносять до недоліків або дефектів в залежності від ступеня вираженості.
Відмінності від американського пітбультер`єра
Амстафф відрізняють від близьких родичів американських пітбультер`єрів за такими фактами:
- У амстафф верхня межа зростання більше.
- У питбулей дозволена червона мочка носа.
- Амстаффи менш злісні і імпульсивні.
- У амстафф ширше голова і виражені скули.
Обидві породи дуже схожі, тому що мають спільних предків.
Історія породи
У XIX столітті на території США з`явилися перші Амстаффи, які були результатом продуманого схрещування гейм-тер`єрів і бульдогів старого типу. Бульдоги привнесли напористість, фізичну міць, сталеві м`язи. Вони були травильними собаками, справлялися з биками, кіньми і диким звіром.
Можливо, в розведенні брали участь фокстер`єри. Їх вибрали з-за хоробрості, неугомонности і робочих якостей. Від міжпородних в`язок отримали витривалу, серйозну і невибагливу собаку з яскравим темпераментом.
До 1870 року порідну групу виділили в окрему категорію. Собаки того часу називалися піт-догами. Одні вихованці охороняли двір, худобу, інші виходили на ринг для цькування тварин, а деякі супроводжували власників в складних і важких переходах по горах. Стафф пристосовували і до полювання, що передалося сучасним собакам.
Пізніше травильних собак перевели на бої з родичами, помітивши їх азарт і так званий "гейм". Згодом вони стали пітбультер`єр, але МКФ досі не визнає в них породу.
Амстаффи спочатку називалися стаффордширський тер`єр, як предки з Туманного Альбіону. Але назва залишилася за британцями, тому АКС перейменував їх в американських стаффордширських тер`єрів в другій половині XX століття.
Своєчасний заборона собачих боїв вплинув на розвиток амстафф. Завдяки цій події у них зникла надмірна злостивість до інших тварин, а сьогодні їх визнають справжніми компаньйонами і безпечними собаками.
МКФ визнала амстафф самостійною породою в 1972 р АКС, що знаходиться в США, зареєстрував їх в 1936 р Чинний стандарт МКФ вийшов в 1997 р Він відносить американських стаффордширських тер`єрів до 3 групі, вони є сусідами з бультер`єр.
У XX столітті уряду частини країн заборонили ввезення амстафф, пояснюючи таке рішення турботою про здоров`я громадян. Живуть на їх території собаки цієї породи підлягали обов`язковій стерилізації.
Однак інших держав американські стаффордширские тер`єри стали популярними. У 90-і роки в кожному вітчизняному дворі водився хоча б один представник породи. ПРО них ходили моторошні легенди, але цінителі і майстри з кінологічного світу продовжували розведення і правильне формування народного уявлення про амстафф.
Через десять років мода на "бійцівських" собак пройшла. Це означає, що зменшилася кількість метисів, яких видають за порідну особина, покращився генофонд і погана слава скоро піде.
Цікаві факти
- Американський стаффордширський тер`єр протягнув вантаж з вагою 135 кг. Для собаки, чия вага рідко перевищує 30 кг такий показник - незаперечне свідчення про вроджену витривалості та тязі до перемоги.
- На службі МНС Росії числяться Амстаффи, так як вони моторні, швидко навчаються і здатні йти по сліду. Під час облоги сумнозвісного теракту на Дубровці перед початком штурму будівлі обстежили кінологи з амстафф.
- Коли на породу посипалися численні звинувачення в нападі на людей, за неї заступався відомий артист і громадський діяч Юрій Нікулін.
Темперамент і характер
Іноді в амстафф прокидаються звички бійцівських предків. Така якість нівелюють постійними тренуваннями, завантаженістю собаки інтелектуальними іграми.
Позитивні якості:
- грайливість;
- енергійність;
- Вірність господареві;
- Живий розум;
- Здібності до навчання;
- витривалість;
- азартність;
- сміливість;
- цілеспрямованість;
- Швидкі реакції.
негативні:
- злостивість;
- імпульсивність;
- Схильність до домінування.
Людина і собака
Американський стаффордширський тер`єр - собака з характером, не для кожного людини. Новачкові і дитині складно впоратися з енергійним вихованцем, а літні люди не зможуть забезпечити достатній рівень фізичних і розумових навантажень. Амстаффи ідеальні для спортсменів, захоплених людей, які люблять собак і рух, бачать особистість в вихованця.
Найкраще амстафф себе почуває єдиним тваринам в сім`ї, але здатен ужитися з неагресивними собаками інших порід, коти його мало цікавлять, але влаштувати погоню за дрібним гризуном чи нахабного вусатим товаришем він може. При правильному підході до виховання та утримання амстафф проблем не доставить.
Для нього головна умова - бути поруч з господарем. Він супроводжує людину в будь-якому місці, якщо йому це дозволяють. Життя на ділянці, особливо на ланцюзі або в вольєрі не підходить з двох причин: він не витримає морозів і виникнуть поведінкові зміни з негативним відтінком. Ідеальне місце для проживання американського стаффордширського тер`єра - квартира або приватний будинок з затишній лежанкою і особистої мискою.
вибір клички
Для дівчаток: Дана, Торі, Кайла, Аббі, Джина, Ельза, Джесс.
Для хлопчиків: Додж, Майк, Джо, Буч, Рем, Морган, Бос.
Зміст і догляд
Амстаффи не здатні протистояти морозам. Гладка, прилегла шерсть без підшерстя не забезпечує захисту від холодів. їх одягають при температурах нижче -15 градусів. Помірна спека не страшна американський стаффордширський тер`єр, але в середині літнього дня варто утриматися від довгих прогулянок під відкритим небом.
Активність амстафф передбачає повноцінний дворазовий вигул. Тривалість не так важлива, як якість. На прогулянку власники цієї породи беруть іграшки, шматочки ласощів, щоб дресирувати собаку.
Для амстаффа фахівці рекомендують придбати намордник відповідного розміру, щоб перебувати в громадських місцях або транспорті з собакою.
годування
Приблизний раціон:
- М`ясо та субпродукти яловичі, індиче, курячі - 80%;
- Крупи - 15-20%;
- Кисломолочні продукти, овочі, фрукти - періодично;
- Яйце куряче - 1-2 рази в тиждень;
- Морська риба - кілька разів на місяць.
У процесі росту вітамінні підживлення зайві, коли немає проблем зі здоров`ям, і задовольняє зовнішній вигляд собаки. Шерсть - головний індикатор стану, тому про невідповідному харчуванні свідчить тьмяність, випадання волосся, запалення в прикореневій зоні.
Сухий корм вибирають для активних і середніх за розміром порід. Однак варто уважно поставитися до покупки готових продуктів харчування, якщо у собаки зайву вагу або з`явилися екземи, дерматити або алергії. До складу сухих кормів для цієї породи включають елементи, які необхідні для правильного формування опорно-рухового апарату і зв`язок - глюкозаміну гідрохлорид, амінокислоти і сульфат кондроітіна.
грумінг
Амстаффи обходяться без спеціального догляду. Корисно регулярно розчісувати собаку гумовими щітками, мити кілька разів на рік. Вуха перевіряють щотижня, щоб виключити появу отитів, алергій. Наліт видаляють ватним диском, змоченим в краплях з ветеринарної аптеки. Зуби чистять в клініці, в домашніх умовах дають погризти курячі та індичі шиї, свинячі вуха і яловичі хвости. Так поступово прибирають зубний наліт. Кігті стрижуть, якщо вони відросли і заважають правильному поставу лап.
купірування вух в країнах, де це не заборонено, роблять цуценятам у віці 1,5-3 місяців. Форма підбирається індивідуально, міні-операцію під наркозом проводить ветеринар. Шви знімають після 10-12 днів. Іноді вуха підклеюють на спеціальні форми, їх називають ріжками. У будинок нового господаря цуценята потрапляють після купірування і прищеплення від інфекційних хвороб.
Виховання і дресирування
На думку канадського психолога американські стаффордширские тер`єри мають здібності до навчання вище середнього. У його рейтингу порід Амстаффи знаходяться в одній групі з ердельтер`єрів, Ньюфаундленд, аффенпінчер і кламбер-спаніелями. Для запам`ятовування однієї команди їм потрібно в середньому 20 повторень. Шанс того, що собака виконає команду з першого разу, дорівнює 70%.
Серед амстафф зустрічаються домінантні особини. Їх легко відрізнити за бажанням бути головними в будинку, зайняти вищу ієрархічну щабель в зграї. Поведінка домінанта коректують з дитинства, в дорослому віці використовують жорсткі методи, але без фізичного впливу на собаку. Допоможе відпрацювання слухняності, посилена дресирування, навчання годівлі після команди господаря. При явних схильностях до верховенства зверніться до кінолога, який знайомий з породою.
З американський стаффордширський тер`єр проходять загальний курс дресирування, після цього, за бажанням власника і при стійкій психіці вихованця, собаку навчають інших дисциплін. Амстаффи хороші і думаючі охоронці. Вони з легкістю перестрибують високі бар`єри (1,5 метра).
Мотивація - ключ до успіху в дресируванню. Амстаффи працюють через природного азарту, прагнення перемагати. Додаткове спонукання - вислуга перед хазяїном. Деякі особини навчаються в ігровій формі, інші позитивно реагують на ласощі.
амстафф не можна бити, краще тимчасово ігнорувати собаку, показати їй, що засмучені вчинками і через непослух. Виконання команд заохочують, бурхливо висловлюючи емоції, хвалячи амстаффа.
Дорослу, що сформувалася собаку тренують з навантаженням, прив`язуючи до шлейки невеликі автомобільні шини або подібні вантажі. Корисні плавання, біг і тривала ходьба.
Американський стаффордширський тер`єр в кінологічної середовищі вважається здатним спортсменом. Вони беруть участь в змаганнях з перетягування тягарів, із задоволенням долають бар`єри, проходять лабіринти, танцюють з господарем. Також їх натаскувати на слідову роботу, адже у них прекрасний нюх.
Здоров`я і тривалість життя
Амстаффи жівутт до 10-12 років. У породі поширені такі хвороби:
- Вроджений порок серця;
- Дисплазія ліктьового суглоба;
- Мозочкова атаксія;
- Вивих колінної чашечки;
- Дисплазія кульшового суглоба;
- Аутоімунні захворювання;
- Онкологія.
Для амстафф не потрібні тести на визначення хвороб на генетичному рівні, щоб вести племінну роботу.
Скільки коштує щеня і де купити
Розплідники цієї породи поширені в країнах, де немає заборони на розведення амстафф, велике поголів`я знаходиться в США, країнах Східної Європи. У РКФ зареєстрований Національний клуб породи, через який можна купити породистого щеняти.
Середня ціна цуценя: 50 000 рублів.
фото породи
Підбірка фото амстафф.
