Шашлик з баранчика від дюма. (Дуель) - рецепт

Старий Дюма і шашлик в Кизлярі."Деніз, приготуйте мені сьогодні що-небудь гостреньке"А. Дюма.Много років тому, в 19 столітті, ще при династії Бурбонів, жив на світі старий Дюма. Олександр. Отец.Пісатель був на рідкість плідний і "наваял" стільки всього, що читати, що не перечитати. Цілі покоління "зависли" на "трьох мушкетерів", "королеві Марго", "Графа Монте-Крісто" та іншої "нетлінки".І не те, щоб він якось дуже добре написав свої 456 книг. Ні. Талант його був в іншому. Умів він розпалити пристрасті і сплести Чумова інтригу. Зачепити так, що читач втрачав ночами зір, але не міг від цих історичних пристрастей відірватися. Хоч по голові його бий, чіпко тримав чтиво в зубах, як ланцюговий пес дупу. Барана.І що цікаво, автор за життя "зловив" славу, гріб "бабки" лопатою, і так добре жив, що одружився на примадонну театру і заліз в борги. А одного разу ... втік. Від кредиторів. Але при цьому орав на полі світової літератури, як Дядечко Том на бавовняних плантаціях. І не було такого закону, який заборонив би йому красиво жіть.Бивало, накриє шикарний стіл, назве друзів, і давай "запалювати". Та так, що гості нюх терялі.І невтямки їм було, що в той момент Великий "відкрив універсальний закон на кухні масової культури"... "І полягав він у тому, що споживача цікавить не вихідний вид овочів, а кінцевий продукт: той, що в тарілці. Історія шинкованной довільно, та й кішка часто видавалася за тушкованого зайця. Але! Їдці пригодницького чтива тільки нахвалювали вариво, наминаючи блюдо за обидві щоки. Так потім помітили дюмоведи і кулінари. І було б це сущою правдою, якби ... маркіз не залишили потім свою останню книгу "Великий кулінарний словник"".Так світ відкрив у письменника Дюма літературного кулінара.А все тому, що між справою збирав він кулінарні рецепти, а потім на себе іспитивал.Бивало, пише він, пише, втомиться, і бігом на кухню або в буфетну. За сковорідку - хвать, і давай готувати різний. "У всій Франції не знайдеш кухарі краще, ніж він" - ніжно говорив про нього один Октавія. І треба сказати, що кулінарні фантазії письменника не поступалися романам. Автор не просто докладно описував рецепти, давав поради, а й докладав до них цікаві розповіді з інтрігой.Но настав 1857 рік і з Дюма сталася неприємність. Старий трохи поіссяк. Ну, щось там, то чи защёлкнулось, то чи замкнулося. Ну, типу, кризи. Або ще чого ... І маркіз відправився путешествовать.І не куди-небудь, а в Питербург. Дізнався там всі таємниці Романових, розчарував Некрасова і викликав захват у Тютчева. А ще Дюма був вражений білими ночами і красунями Північній столиці. І, якби дружина графа Кушелева-Безбородько була екзальтована на всю голову, не бувати йому на Кавказі. Але дружина графа була "на всю", І маркіз виявився в Кизлярі і Грозному. І в інших гарячих точках, де йшла чеченська війна з Шамілем.Ну, Дюма і підв`язати. У репортери. Вирішив згадати молодість, згадав, що він громадський діяч і вирішив сам вести переговори з Шамілем. Щоб російських царів врятувати. По станицях став скакати. Ну, типу, "Шаміль Басаєв, ти мене чуєш?". І доскакавши до того, що попал.І не просто потрапив, а під нагляд російської жандармерії. Ну, не знав, батько Дюма, з ким дружити можна, а з ким не можна. Ось і додружілся. З легкої ноги мадам Кушелєва-Безбородько .Але і це все - фігня. Тому, що попереду було необичайное.Маркіза взяли козаки. А потім і в козаки. І понеслося, і поїхало. Хто ж знав, що батько Дюма стане романи крутити з козачками. Так такі, що Казанова ридав би. Від завісті.Хотіте - довіряйте, хочете - перевіряйте, рийтеся в інеті ..., а тільки в 1859 знову став батьком позашлюбної дитини від козачки Уляни. Далеко в горах народилася у Великого дочка. І назвали її по батькові Олександрою. Потім вона виросла і вийшла заміж. За чеченця. Так, маркіз Дюма став дідом трьох чеченських онуків-воінов.Вот такий чечено-французький компот случілся.Третьего онука в останній раз бачили в Грозному перед самою війною. Звали його Дмитром, він жив в Тамбові, в Росії, де проживала численна чеченська діаспора. Йому було років шістдесят. І, що примітно, нащадок мріяв повернутися на землю своїх предків. До Франції. А ще показував діамант, подарунок автора `Графа Монте-Крісто` його бабусі Уляни. Я так думаю, що перстень був той самий, подарований йому імператором Миколою 1-м замість ордена Володимира 3-го ступеня. На що Дюма страшно розсердився, бо страх як любив всякі почесні брязкальця. І в помсту піарити царі не стал.Ну, прям, як дитя. Чи не знав піди, що імператор його романи на дух не переносіт.І чеченці теж не знали. Тому, як читати не вміли. Ні по-російськи. Ні по-французскі.Ну, а далі все пішло, як по маслу. Повернувся він в свій Париж і давай писати всяке. Таке про нас понаписував, що перевели його, аж, в 1925 році. Більшовики - і ті небагато прібалдел від Велікого.Не вірите? Тоді читайте, що він писав на Волзі. "Тут культ стерляді - Чи не розумніше релігія, а фетишизм. М`ясо у стерляді жовте, м`яке, майже несмачне, і його приправляють слабкими прянощами під приводом того, щоб не заглушити її первинний смак, насправді ж бо, що російські кухарі, люди без всякого уяви і - що ще гірше - без органу смаку, не зуміли знайти для неї відповідний соус".Прідумал ж: смачну стерлядь соусами псувати. Це стерлядь-то несмачна? Коротше, муза повернулася. У світ вийшли нові пригодницькі романи, а на сторінках "Великого кулінарного словника" з`явилися рецепти кавказької кухні. Це були 5 рецептів варення. А в романі "Кавказ" ... рецепт ШАШЛИКА.І ось що писав про рецепт Олександр Дюма:"Шашлик заслуговує бути приєднаним до французької кухні - це буде дорогоцінним нововведенням для мисливців ... Візьміть шматок баранини, краще філейну честь, поріжте на шматки завбільшки з волоський горіх, покладіть на чверть години в миску разом з цибулею і оцтом, щедро посипте сіллю, перцем . Тим часом приготуйте жаровню. Нанижіть шматочки баранини на залізний або дерев`яний рожен і повертайте його над жаровнею до тих пір, поки не спечуть. Якщо шматочки баранини залишаться в маринаді на всю ніч або якщо, знявши їх з рожна, ви додасте до них сумаху (висушені, подрібнені в порошок ягоди червоного винограду), то шашлик стане ще краще. Якщо під рукою немає крутила, можна використовувати шомпол. До речі сказати, я постійно використовую шомпол мого карабіна з цією метою, і ця вказівний функції не завдала моєму зброї ніякого збитку. За час своїх подорожей я нічого смачнішого НЕ їв".А тепер скажіть хто з нас не любить шашлик? Ось ось. Усе. Навіть вегетаріанці з рибоедамі.На вугіллі і риба з овочами - теж шашлик. А я запрошую всіх в сад, де і будемо готувати шашлик з баранини за рецептом Олександра Дюма. Уж, боляче літо в своєму розпорядженні і до шашлику, і до романів. Від Дюма.А це прикол: продавець баранчика чомусь злякався чоловіка і віддав нам м`ясо по 150р. за кг